К о з а ц ь к і    р о з в а г и:

Б І Й  П І В Н І В

     На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна проти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожний із цих гравців стає на одну ногу, другу підтягує, руку кладе на спину. За сигналом «півні» починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, той вважається переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.

   Якщо учасник, який перебуває в колі, стане на обидві ноги, він вважається переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце йде наступна пара. Підчас поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини.

   Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять всередину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою.

    Потрібно стежити за правильним виштовхуванням з кола. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками.

   Розвиваються  сила, спритність, кмітливість, здатність до самооцінки, оцінки сили товаришів, а також наполегливість у досягненні  мети.

ГОПАК ( українська народна гра )

   Учнів розподіляють на дві команди. Кожна команда утворює коло, гравці кладуть руки на плечі своїх товаришів по команді.   За сигналом учителя команди присідають і голосно рахують до десяти.

   Команда , яка швидше присяде 10 разів, - переможець гри. У гру грають декілька разів.

ЗАПОРОЖЕЦЬ НА СІЧІ  ( українська народна гра )

   На  майданчику позначають «Січ» (прямокутник 9 х 6 м). Посередині пересувається «запорожець», який намагається спіймати когось із «куренів» (тих, хто перебігає з одного табору в інший). Спіймані стають "запорожцями” і допомагають у ловах або виходять з гри.

   Для "запорожця” використовують шапку, шаровари.

ЛАТКА   ( українська народна гра)

   Діти зібралися гратися. Хтось говорить: Давайте гратися в "Латки” і одразу ж торкається долонею плеча чи спини сусіда. Тікає промовляючи: "Латка-битка, шовкова нитка, на  мені не була, на тобі згнила!” Побитий переслідує втікача, але не промине "полатати” і кожного іншого, хто потрапить під руку. Ударивши ,говорить:”Латка”. "Полатаний” намагається в свою чергу передати "латку” третьому. Якщо не вдається, повертає її тому, хто його побив.

СИЛАЧІ

    Дві команди гравців стають одна проти другої вздовж лінії, проведеної  між ними. Хлопчики стають проти хлопчиків, а дівчатка проти дівчаток. За командою гравці беруться за одну або дві руки. За другою командою кожен намагається перетягнути свого суперника до себе за лінію. За кожного перетягненого команда отримує очко.

ЦУРКИ  ( українська народна гра)

     На кілочок забитий  у землю, ставлять паличку, один кінець якої на землі, другий на кілочку. Це – цурка. Другою палицею вдаряють по тому кінці, який на кілочку. Цурка летить. Той, у кого вона злетить подалі,- переможець. 

У  РІЧКУ ГОП!

    Дві шеренги стають одна проти одної на віддалі 3-5  метрів. Вчитель подає команду:

-         У річку гоп! – всі стрибають вперед.

-         На берег гоп! – всі стрибають назад.

  Часто вчитель повторює однакову команду декілька разів. У такому випадку всі залишаються на  місці. Наприклад:

-         Урічку гоп! – всі стрибають вперед.

-         У річку гоп! –всі стоять на місці.

  Хто стрибнув, той вибуває з гри. Гра продовжується до останнього гравця.